- зганьблений
- —————————————————————————————зга́ньбленийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
зганьблений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зганьбити. || у знач. прикм. || зга/ньблено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
знеславлений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до знеславити. 2) у знач. прикм.Позбавлений доброго імені; зганьблений, ославлений … Український тлумачний словник
понівечений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до понівечити. || поні/вечено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Поламаний, зіпсований, зруйнований. 3) у знач. прикм. Побитий, покалічений. || Підірваний, ослаблений. 4) у знач. прикм. Спотворений. ||… … Український тлумачний словник
поруганий — а, е, рідко. Який зазнав поруги; зганьблений, зневажений … Український тлумачний словник
зневажений — на, не, Пр. Зганьблений, ображений, залишений без уваги … Словник лемківскої говірки